Інструкція по знешкодженню
непридатних фосфорорганічних пестицидів і похідних хлорфеноксиоцтової
та карбамінової кислот методом компостування

        Розвиток хімізації в країні сприяє зростанню застосування пестицидів в сільському господарстві. В процесі їх використання в більшості господарств накопичується велика кількість заборонених і непридатних препаратів. Це обумовлено перш за все інтенсивною заміною застарілих препаратів сучасними, недосконалою технологією розфасування їх на заводах, що призводить до порушення цілосності тари, втратою маркіровки,. порушень правил транспортування, зберігання і застосування пестицидів. Нагромадження заборонених і непридатних пестицидів веде до затоварювання складів, забруднення навколишнього середовища та погіршення умов праці.
        В зв'язку з цим потрібно планувати і доставляти хімічні засоби в господарства з розрахунку реальної потреби в них, а технологія затарювання на заводах виключала можливість їх знеособлення.
        Знешкодження невеликих кількостей препаратів /до 10 кг/ регламентується інструкцією /додаток 12, №1/. Рекомендовані методи не можуть вирішити проблеми своєчасного знешкодження великих партій препаратів. Зараз їх ізолюють на спеціальних полігонах, проте цей метод є виключно дорогим і, до того ж, пов'язаний з великими труднощами при виборі земельної ділянки під будівництво отрутомогильників, організації збору і транспортування препаратів, потребує значної площі для створення санітарно-захисних зон, і до того ж, він не вирішує цю проблему. Метод спалювання невеликих партій пестицидів на вогнищах не знайшов застосування в практиці в зв'язку з забрудненням навколишнього середовища препаратами і продуктами їх деструкції.
        В цьому випадку найбільш простим і широкодоступним методом є знешкодження заборонених і непридатних хімікатів шляхом їх природного розкладу в органо-грунтових компостах з наступним одержанням органічної маси. Запропонований спосіб знешкодження пестицидів має ряд переваг перед іншими:
        1. Технологія проста, доступна для застосування в господарствах та на полігонах по знешкодженню і захороненню токсичних промислових відходів.
        2. Земельна ділянка не потребує значних розмірів.
        3. Санітарно-захисна зона від місця закладки штабелів повинна бути 400 метрів, а не 3000 - 5000 метрів, як при будівництві полігонів.
        4. Штабеля в екологічно нешкідливими і надійними спорудами, в яких деструкція ксенобіотиків відбувається до нетоксичних продуктів.
        5. Метод економічний. Для біосубстрату використовують місцеві малоцінні матеріали /солому, тирсу, лісову підстилку/.
        6. Метод безпечний для працюючих. На роботи з хімікатами витрачається не більше 5-І0% робочого часу, пов`язаного з влаштуванням штабелів.
        7. Метод використовують для знешкодження непридатних, заборонених для застосування пестицидів, стічної води, залишків робочих розчинів, розливів, розсипів таке Інше.
        8. Біосуботрат компосту після завершення процесів знешкодження використовується повторно для знешкодження нових партій пестицидів, або згідно висновку спеціалістів державної санітарної служби та сільського господарства як органічне добриво виключно для технічних культур.
        Інструкція розроблена з врахуванням вимог офіційних документів, наведених у додатку 12.
        Інструкція розповсюджується на групу фосфорорганічних пестицидів і похідних хлорфеноксиоцтової та карбаміновох кислот.

        1.1. Пункти знешкодження заборонених та непридатних для застосування пестицидів /надалі - пункти знешкодження/ призначені для централізованого збору, тимчасового зберігання і знешкодження пестицидів.
        1.2. При будівництві пунктів знешкодження слід передбачити:
        1.2.1. Приміщення для зберігання пестицидів.
        1.2.2. Приміщення для знешкодження і прання спецодягу.
        1.2.3. Майданчик під накриттям, або приміщення для зберігання техніки /оприскувачів. насосів/, тари, інвентаря та ін.
        1.2.4. Механічний розчинний вузол або майданчик для механізованого приготування розчинів, попередньої деструкції пестицидів і заправки обприскуючої апаратури.
        1.2.5. Майданчик для миття транспорту з системою збору і знешкодження промивних вод.
        1.2.6. Вагова.
        1.2.7. Побутові приміщення.
        1.2.8. Ділянка закладки штабелів для знешкодження пестицидів.
        1.3. Пункти знешкодження функціонують цілорічно. Основний обсяг робіт виконується в теплий період року - з квітня по листопад. Взимку проводяться роботи по зберіганню цілості штабелів і контролю за процесами деструкції.
        1.4. До основних виробничих процесів при знешкодженні пестицидів відносяться:
        1.4.1. Ідентифікація /визначення невідомих/ пестицидів, перезатарювання і маркірування пестицидів. Ці операції проводяться при необхідності.
        1.4.2. Транспортування пестицидів до пункту знешкодження.
        1.4.3. Складування пестицидів.
        1.4.4. Підготування майданчика до закладки штабелів.
        1.4.5. Підготування біомаси компосту.
        1.4.6. Попередня деструкція пестицидів.
        1.4.7. Приготування робочих розчинів і заправка обприскувачів.
        1.4.8. Закладання штабелів і внесення робочих розчинів.
        1.4.9. Влаштування ізоляції штабелів.
        1.4.10. Обгородження штабелів і виставлення попереджувальних знаків.
        1.4.11. Знешкодження тари, транспорту, інвентаря і спецодягу.

        2.1. Розміщення пунктів знешкодження проводиться за територіальним принципом у відповідності з вимогами правил /додаток 12, №2/.
        2.2. Пункти знешкодження розміщуються на майданчиках, де можливе здійснення заходів, що попереджують забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами і відповідати вимогам:
    - розміщення з підвітреного боку /для вітрів переважного напрямку/ по відношенню) до населених пунктів і зон відпочинку;
    - нижче місць відбору питної води та рибогосподарських водоймищ;
        2.3. Розміщення пунктів знешкодження не допускається:
    - в зонах активного карсту;
    - в зонах зсувів, селевих потоків і снігових лавин;
    - в заболочених та місцях, що затоплюються дощовими, талими і повеневими водами; в зоні живлення підземних джерел питної води;
    - в зоні санітарної охорони курортів;
    - на території зелених зон міст;
    - на землях, зайнятих лісами, лісопарками та іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції і є місцем відпочинку населення;
        2.4. Влаштування пунктів знешкодження на просадочних грунтах допускається при умовах повної ліквідації просадки грунтів.
        2.5. При виборі ділянки для пункту знешкодження слід передбачити можливість її розширення в майбутньому.
        2.6. Земельна ділянка відводиться з врахуванням санітарних вимог до прямого сонячного освітлення і природного провітрювання. Не допускається розміщувати їх в погано провітрюваних долинах і котлованах.
        2.7. Територія ділянки повинна бути спланована і мати нахил, який забезпечує відтік поверхневих вод. Глибина залягання ґрунтових вод повинна бути не вище 2 метрів.
        2.8. Планування майданчика повинне забезпечувати короткі, зручні і безпечні дороги з твердим покриттям.
        2.9. Знешкодження пестицидів може проводитись як на пунктах окремих господарств, так і на міжгосподарських та міжрайонних пунктах знешкодження.
        2.10. Планування пунктів знешкодження повинно відповідати сучасній технології робіт з хімічними речовинами, забезпечувати охорону об'єктів навколишнього середовища, безпечні умови праці, а також передбачати можливі перспективи подальшої механізації основних і в першу чергу трудомістких операцій.
        2.11. Побутові приміщення належить планувати за типом санітарного пропусника з розміщенням роздягалень для чистого і забрудненого одягу, душів, приміщення для обезпилювання, знешкодження і прання одягу, туалету згідно правил /додаток 12,№ 3/.
        2.12. При проектуванні і спорудженні пунктів знешкодження слід передбачити санітарно-захисну зону не менше 400 м від населених пунктів.
        2.13. Вимога до ділянки для розміщення пунктів знешкодження найчастіше відповідають території полігонів по знешкодженню) і захороненню токсичних промислових відходів, базисні, витратні склади пестицидів або пункти хімізації.

        3.1. Знешкодження пестицидів проводиться як крайній засіб. Пестициди потрібно списувати тільки на підставі висновку контрольно-токсикологічиих лабораторій або обласних проектно-вишукувальних станцій хімізації сільського господарства.
        3.2. Відповідальність за проведення робіт по знешкодженню пестицидів згідно з "Санітарними правилами" №3183-84 і "СНиП 2.01.28-85" покладається на організації системи "Сільгоспхімії".
        3.3. Наказом по районному агропромисловому формуванню визначається відповідальний за організацію робіт по знешкодженню непридатних пестицидів, який готує детальний план робіт і визначає конкретних відповідальних виконавців і термінів здійснення цих робіт. План заходів погоджує з головним державним санітарним лікарем і затверджує у керівника сільськогосподарського органу району.
        3.4. Наказом визначається господарство, на базі якого будуть проведені роботи по знешкодженню пестицидів. З метою організації ефективного контролю за виконанням вимог цієї інструкції, проведення робіт доцільно здійснювати в одному-двох господарствах району.
        3.5. Наказом регулюється порядок компенсації витрат господарству, на базі якого будуть проводитись роботи по знешкодженню пестицидів і організації, що буде здійснювати лабораторний контроль і визначення препаратів.
        3.6. Визначення невідомих препаратів, якісного і кількісного аналізу їх покладається на обласні проектио-вишукувальні станції хімізації сільського господарства та контрольнс-токоикологічні лабораторії об'єднань "Сільгоспхімія".
        3.7. Планом заходів передбачається порядок збору, підготування і відвантаження пестицидів із господарств у пункт знешкодження згідно діючої інструкції /додаток 12, № 4/.
        3.8. Вибір і відведення земельної ділянки під пункт, що проектується, проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством. При виборі майданчика для розміщення штабелів на території існуючого пункту хімізації, складу пестицидів чи полігону створюється комісія у окладі відповідального за організацію робіт, представника державної санітарної служби, інженера-землевпорядника, інженера пожежного нагляду і представника господарства. Відведення майданчика для штабелів оформляється відповідним актом, який затверджує керівник районного агропромислового формування.
        3.9. З врахуванням місцевих умов визначається вид майданчика знешкодження - тимчасового чи постійного і необхідна кількість відповідних матеріалів для влаштування гідроізоляції майданчика для закладки штабелів і майданчика для приготування робочих розчинів.
        3.10. На підставі даних про вид і кількість заборонених і непридатнкх пестицидів, по підлягають знешкодженню, відповідальний виконавець визначає порядок попередньої деструкції і приготування робочих розчинів, розраховує розміри і кількість штабелів, секцій в них, необхідну кількість грунту для внесення в компост, глини /лисовидного суглинку/ і соломи для термоізоляції, вид. вологоємкість і кількість біосубстрату компосту, визначає потребу в механізмах та обладнанні, матеріалах для знешкодження тари,транспорту, спецодягу та ін;
        3.11. Беручи до уваги вогне- і вибухонебезпечність деяких фосфорорганічних сполук, планом робіт визначається порядок їх знешкодження.
        3.12. Знешкодження песгицидів методом компостування включає в себе хімічні і біологічні процеси, для успішного проведення яких необхідні певні умови. Основними є дотримання оптимальної температури 'і вологості. Як свідчать багаторічні досідження, для швидкого завершення процесів знешкодження пестицидів роботи по накладці штабелів найкраще починати в 1-2 декаді квітня. Це дозволить максимально використати умови теплої пори року.
        3.13. Перед початком робіт районне об'єднання "Сільгоспхімія" визначає контингент безпосередніх виконавців робіт по знешкодженню пестицидів, організовує згідно чинного законодавства проведення їх медичного обстеження і проводить практичне навчання за затвердженою програмою правил техніки безпеки. Слухачі знайомляться з "Інструкцією по знешкодженню непридатних фосфорорганічних пестицидів і похідних хлорфеноксиоцтової та карбамінової кислот методом компостування". Необхідно звернути належну увагу на питання суворого дотримання технології, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища. Необхідно нагадати слухачам про заходи і засоби індивідуального захисту при роботі з пестицидами, про ознаки отруєння ними і порядок.надання першої допомоги, про призначення і правила користування аптечкою першої медичної допомоги.
        3.14. 3 метою максимального скорочення часу для проведення робіт по знешкодженню пестицидів їх можна починати лише після завершення всіх підготовчих робіт, наявності необхідних матеріалів, механізмів і обладнання.
        3.15. Порядок знешкодження такий. На майданнику для приготування робочих розчинів проводиться попередня деструкція препаратів,. після чого місткість, в якій вона проводилась, герметично ізолюють /за допомогою поліетиленової плівки/ від зовнішнього середовища і починають формування першого шару штабелю. Внесення робочого розчину в перший шар штабелю проводять зранку з тим, щоб розпочати формування і другого шару, що дозволить максимально скоротити час роботи безпосередньо з пестицидами і знизити забруднення атмосферного повітря.
        3.16. Внесення робочих розчинів пестицидів в біомасу штабелю проводять лише в суху погоду.
        3.17. Стічну воду, що утворилась після знешкодження тари і транспорту, вносять в окрему секцію штабелю.
        3.18. Після завершення робіт по закладанню штабелю, його термоізоляції, знешкодження тари і транспорту, огородження території і встановлення попереджувальних знаків складається акт за формою, цо додається /додаток 6/.
        3.19. Для організації робіт по догляду за штабелями /періодичного зволоження, підтримання цілісності термоізоляційного шару, контролю вологості і температури в середині штабелю призначають відповідальну особу, яка веде необхідні записи в спеціальному журналі.
        3.20. Обласні проектно-вишукувальні станції хімізації сільського господарства чи контрольно-тококкологічні лабораторії об'єднань "Сільгоспхімія" періодично контролюють процес деструкції пестицидів в штабелях. Висновок про закінчення процесів знешкодження видають органи державного санітарного нагляду.

        4.1. Всі роботи по збору, затарюванню і транспортуванню пестицидів проводяться у відповідності з інструкціями /додаток 12, №,5/.
        4.2. За результатами інвентаризації визначається асортимент і обсяг непридатних і заборонених пестицидів, що підлягають знешкодженню.
        4.3. Обласні проектно-вишукувальні станції хімізації сільського господарства чи контрольно-токсикологічні лабораторії ідентифікують невідомі пестициди, визначають процентний вміст діючої речовини в заборонених і непридатних до використання препаратах і їх сумішах.
        4.4. Районні станції захисту рослин готують зведені дані по господерствах району і об'єднанню "Сільгоспхімія" і передають їх відповідальному за організацію робіт по знешкодженню пестицидів агропромислового формування, які будуть покладені в основу розрахунків про потребу в матеріалах, механізмах, площі земельної ділянки і т.д.
        4.5. Пестициди, що відправляються до пунктів знезшкодження, повинні бути в заводській тарі з чітким маркіруванням, чистою з зовнішньої сторони, такій, що забезпечує герметичність і виключає зебруднення. транспорту і навколишнього середовища.
        4.6. Пестициди, що знаходяться в тарі з явними ознаками порушення їх цілості, підлягають перезатарюванню.
        4.7. Перозатарювання рідких пестицидів проводиться в тару з під відповідного препарату або з під препарату з аналогічними хімічними властивостями. Порошкоподібні пестициди перезатарпються в поліеткленозі мішки або мішки із крафт-паперу, чисті сухі бідони, барабани. Категорично забороняється перезатарввання порошкоподібних пестицидів в поліетиленові мішки з під аміачної селітри і хлорату магнію.
        4.8. При проведенні робіт по перезатарюванню необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з пестицидами. Місця перезатарювання слід забезпечити первинними засобами по-жежогасіння.
        4.9. Після перезатарювання проводиться маркування тари незмиваючими фарбами або наклеюванням етикеток з зазначенням назви препарату чи їх сумішок, процентний вміст діючої речовини, форми препарату, ваги, дати проведення аналізу.
        4.10. Тару, що звільнилась від хімікатів, знезкоджують на місці згідно діючих інструкцій. Забруднені місця підлоги, інструмент та інвентар також підлягають знешкодженню.
        4.11. Транспортування пестицидів проводиться у відповідності з правилами /додаток 12, № б/.
        4.12. Завантаження, транспортування і вивантаження пестицидів проводиться згідно санітарних правил /додаток 12, №5/. Відправка пестицидів об'єднаннями "Сільгоопхімія" проводиться спеціалізованим автотранспортом.
        4.13. Транспортні засоби перед завантаженням перевіряють на наявність гострих предметів, виступів і ліквідовують їх.
        4.14. Роботи, пов'язані з завантаженням, вивантаженням і складуванням пестицидів максимально механізують.
        4.15. На пестициди, які вивозять на пункт знешкодження , складають паспорт /додаток 8/. Паспорт, підписаний відповідальною особою організації, направляється з кожним рейсом автотранспорту. 4.16.Зберігання списаних пестицидів на складах проводиться у відповідності з правилами /додаток 12, №7.
        4.17. Пестициди, що підлягають знешкодженню, зберігаються в окремому складі, під навісом або на відкритих на території бази /складу/ з огородженням.
        4.18. При наявності в господарствах складів пестицидів допускається за погодженням з місцевими органами державного санітарного нагляду зберігання списаних препаратів в цих складах. При цьому в місці їх зберігання встановляється табличка "Списані пестициди".
        4.19.3 метою виключення додаткових вантажних операцій складування пестицидів доцільно здійснювати на спеціальному майданчику біля штабелів перед їх закладанням.

        5.1. Переважна кількість пестицидів, що використовуються в сільському господарстві, в решті-решт потрапляють в грунт - місце . взаємодії з мікроорганізмами. На швидкість деструкції їх в груні впливають численні фактори, до яких відносяться фізико-хімічні властивості хімікатів і грунту, взаємодія з ґрунтовими мікроорганізмами, водоростями з грибами, а також ряд інших факторів.
        5.2. Спорудою, в якій можуть створюватись оптимальні умови для мінералізації органічних речовин, є штабель компостованої маси, До найважливіших факторів, що впливають на процес знешкодження відносяться: вологість компостованої маси, аерація, температура,склад субстрату компосту, реакція середовища, співвідношення кількості знешкоджуваних препаратів до біосубстрату.
        5.2.1. Активність біотермічного процесу компостування найчастіше залежить від вологості, тому що мікроорганізми, які беруть участь в цьому процесі, живляться необхідними речовинами лише у вигляді водних розчинів. Недостатня вологість призводить до припинення біотермічного процесу, а надлишок вологи створює анаеробні умови через нестачу кисню і процес компостування різко гальмується. Нормальне проходження біотермічного процесу відбувається при вологості компосту не нижче 35% і не вище 65% /оптимум 50-55.%/ і температурі від 15 до 42°С /оптимум 27°С/. Визначення вологоємкості біомаси наведено в додатку 9.
        5.2.2. Наявність достатньої кількості кисню є однією із основних умов життєдіяльності аеробних мікроорганізмів. Для початку біотермічного процесу достатньо кисню, який знаходиться в масі біосубзтрату. Після формування штабелю, надходження повітря ззовні припиняється. кисень швидко використовується мікроорганізмами і процеси компостування уповільнюються.
        5.2.3. Для життєдіяльності.бактерій оптимальний показкник рН середовища знаходиться в межах 6-7,5, для пліснявих грибів - 3,5-5,5. У процесах компостування основну участь.беруть бактерії, тому важливо, щоб вихідний матеріал мав реакцію середовища, сприятливу для розвитку бактерій. При знезклдженні пестицидів, що гідролізуються в кислому середовищі, рН рекомендується в межах 6-7, з для препаратів, що гідролізуються в лужному середовиці, цей показник складав 7- 8. /Визначення реакції середовища наведено в додатку 10/.
        5.2.4. Подрібнення субстрату перед компостуванням збільшує загальну поверхню компостованого матеріалу. Він стає більш однорідним і доступним для бактерій.
        5.2.5. Для формування компостованої маси викориотовувть солому, тирсу, лісову підстилку. При використанні для цієї мети подрібненої соломи необхідно віддавати перевагу субстрату 2-3 річної давності, що збагачений на гриби і мікроорганізми.
        5.2.6. Продовж 2-3 років детоксикації в біомасі компосту формуються штами мікроорганізмів, що використовують пестициди як джерело вуглецю, азоту і фocфopy. Таким чином, повторне використання біомаси компосту для знешкодження наступної партії пестицидів значно прискорить цей npoцeс.

        6.1. Для запобігання попадання пестицидів і продуктів їх розкладу в грунтові води, розміри майданчика повинні бути більші за розміри штабелю на І м в довжину і І м в ширину.
        6.2. Майданчик для пункту, де буде знешкоджена одна партія пестицидів, готується із лесовидного суглинку чи глини з коефіцієнтом фільтрації не більше 0,00001 м/добу товщиною 0.5м. По периметру майданчика формується бруствер із глини заввишки 0,3 -0,4м, це запобігає вимиванно хімікатів за межі штабелі). На рівний утрамбований майданчик вкладають руберойд, толь, поліетиленову плівку таким чином, щоб їх краї виступали за межі бруствера. Стики плівки, толі, руберойду заливають бітумом чи іншою клейкою речовиною /мал.1/. Аналогічно обладнують майданчик для приготування робочих розчинів пестицидів.
        6.3. При організації стаціонарного пункту знешкодження заборонених і непридатних пестицидів майданчики готуються із бетону чи залізобетону згідно вимог правил /додаток 12, №2/.
        6.4.Розмір майданчика залежить від кількості пестицидів, що підлягають знешкодженню) /мал.2 і додаток 1/

        7.1. Організація водопостачання.
        7.1.1. Технологія проведення робіт з пестицидами на. пунктах знешкодження вимагає обов'язкового використання води для операцій:
    - приготування робочих розчинів пестицидів;
    - миття і знешкодження апаратури, тари, спецодягу, транспорту і т.д.
    - прибирання території і приміщення складу пестицидів;
    - забезпечення душу, умивальників і т.д. Це свідчить пронеобхідність обладнання пунктів хімізації господарчо-питним водопостачанням. Доцільно влаштування роздільного водогону - господарчо-питного і технічного.
        7.1.2. Водопостачання можливе як централізоване, так і з місцевих джерел.
        7.1.3. В місцях роботи з пестицидами повинні бути встановлені фонтанчики з питною водою.
        7.2. Знешкодження стічної води.
        7.2.1. Стічна вода, що утворюється від миття тари, обладнання, транспорту,і інвентаря, містить значну кількість пестицидів і може призводити до забруднення об`єктів навколишнього середовища, а потім і повітря робочої зони.
        7.2.2. Для попередження формування джерел забруднення стічна вода підлягає обов'язковому знешксдженню.
        7.2.3. Невеликі за кількістю об'єми стічної води можна вносити в штабель після йогозакладки, враховуючи; при цьому вологоємкість біосубзтрату компосту. Не допускається надмірне внесеніня, стічної вода. В штабель для уникнення: збору її на гідроізоляційні подушці і можливої міграції за межі споруди.
        7.3.1. Опаленням обладнується побутові приміщення.
        7.3.2. При проектуванні вентиляції в складських приміщеннях, де зберігаються пестициди, передбачають сітловентиляційні ліхтар з вітровідбивними щитамиі і.притічно-витяжною вентиляцією /штучною /. Повітря, що викидається, підлягас обов'язковій очистці.
        7.3.3. Місцеву механічну вентиляцію.передбачають у місцях розфасування, перезатарювання і знепкоджеккя пеститцидів.

        8.1. Розміри і будова штабеля повинна забезпечити оптимальні умови для продж всього періоду знешкодження, що виключають міграцію пестицидів і продуктів їх метаболізму в навколишнє середовище.
        8.2. Для підтримання належного температурного режиму і аерації біомаси компосту, розміріи штабелю -.повинні бути такими: висота 2м, ширина по нижній основі піраміди 5м і по верхіїій - 3 м. довжина штабелю залежить від кількості знешкоджуваних пестицидів.
        8.3. Пецтициди, що відносяться до групи стійких, закладуються в окремий штабель, який зберігається 3-4 роки. Помірно стійкі і маластійкі препарати закладають в одному штабелі, при цьому кожен препарат і визначені суміші вносять в окремі секції цього штабелю. Навантаження препарату не повинно перевищувати 5 кг за діючою речовиною на м³ біомаси компосту.
        8.4. Пестициди, що гідролізуються в лужному середовищі. обробляють 10-%розчином гашеного вапна у металевих місткостях достатнього об'єму. Попередню деструкцію проводять за 1-2 доби до внесення препарату в компост /додаток 2/.
        8.5. Необхідно пам'ятати, що деякі пестициди при компостуваняі можуть самозагорятись. Для запобігання цього належить вхконуаати застережливі заходи згідно з додатком 4.
        8.6. Приготування робочих розчинів проводять в металевих місткостях. Розчини вносять за допомогою гідропульту, автомаксу та інших пристосувань, які забезпечують рівномірне внесення препаратів В біомасу компосту. Концентрація розчинів повинна забезпечити потрібну дозу препарату на одиницю об'єму біомаси і оптимальне зволоження субстрату компосту. Вологоємкість сухої соломи складає близько 0.2 л води на 1 дм³, сухої лісової підстилки або тирси близько 0,5 л на 1 дм³.
        8.7. Для забезпечення активної участі мікрофлори в процесі деструкції пестицидів, біомаса компосту рівномірно пересипається верхнім шаром грунту. Грунт для внесення в компост краще брати на території складу чи пункту хімізації в зв'язку з тим, що в ньому мікрофлора адаптована до пестицидів.
        8.8. Закладення штабелю проводиться за таков схемою. На захисну плівку з метою аерації через 1,5-2 м встановлюють вертикальні і горизонтальні короби /мал.З/ і кладуть основний компонент біомаси компосту /солому, тирсу, лісову підстилку/, рівномірно пересипаючи її грунтом. Таким чином формується перший шар штабелю висотою 1,2-1,3 м /після внесення робочого розчину через З доби висота шару буде дорівнюють близько І м/. Після завершення формування першого шару шгтабелю в нього вносять робочи й розчин препарату.
        Товщина другого шару біомаси складає 1.2 - 1.3 м. Після завершення формування другого шару штабелю в нього вносять робочий розчин. Препарату. Для розрахунку кількості внесеного препарату пошарово користуються формулою:

    Де: N -вага пестицидів,що вносять в один шар штабелю, кг;
          V - вага пестицидів, що вносять в 1 м³ біомаси, кг;
          H - висота зрізаної піраміди, м;
          Q - площа більшої основи піраміди, м²;
          q - площа меншої основи піраміди, м².

        Товщина другого шару біомаси складає 1,2 - 1,3 м. Після завершення формування другого шавру штабелю в нього вносять робочий розчин. При закладенні штабелів вище 2-х метрів формуєтьвя третій шар відповідної товщини. При знешкодженні гранульованих форм препаратів їх вносять в біомасу рівномірно при формуванні кожного шару штабелв. Необхідно утримуватись від надмірного зволоження, тому що суха біомаса при поливанні погано поглинає вологу і надлишки води будуть стікати в нижню частину компосту, що може призвести до вимивання препаратів.
        8.9. При розрахунку потреби компонннтів біомаси, розмірів штабелів і майданчиків /орієнтовні нормативи наведено в додатку І/ слід мати на увазі, що доза 5 кг препарату по діючій речовині на,1м³ біомаси є граничним. При знешкодженні невеликих кількостей непридатних препаратів /якщо така можливість є/ дозу препарату можна знизити, що буде сприяти їх швидкому знешкодженню).
        8.10. Для забезпечення термоізоляції і адсорбції газів штабель вкривають лесовидним суглинком, глиною або грунтом, товщиною 0,25 - 0,30 м. В процесі закладки штабелю слідкують за тим, щоб його геометрична форма в розрізі наближувалась до трапеції. Для цього обкладання глиноо або грунтом краще проводити при формуваннь штабелю.
        8.11. Після закінчення робіт всі механізми, транспорт та інше знешкоджують згідно вимог санітарних правил /додаток 12,32/.
        8.12. Окремий майданчик для компостування огороджують, вхід закривають на замок. По периметру огорожі виставляють попереджувальні знаки з текстом: "Вхід заборонено. Пестициди!", "Палити заборонено. "Вогненебезпечно"

        9.1. Знешкодження заборонених і непридатних пестицидів проводиться з дотриманням вимог техніки безпеки для працюючих і виключає можливість забруднення навколишнього середовища. Характер роботи при закладанні штабелів за тяжкістю, напруженністю і безпекою для здоров'я відповідає характеру .робіт на пунктах хімізації /механізованих розчинних вузлах/.
        9.2. Перед початком робіт районне об'єднання "Сільгоопхімія" проводить практичне навчання безпосередніх виконавців з питань техніки безпеки по затверджених програмах, знайомить їх з "Інструкцією по знешкодженню непридатних фосфорорганічних пестицидів і похідних хлорфеноксиоцтової та карбамінової кислот методом компостування".
        9.3. В комплексі заходів, пов'язаних із знешкодженням пестицидів значна роль відводиться санітарній службі. Вона бере участь у виборі майданчика для штабелів, визначав описок препаратів, що підлягають знешкодженню, контролює всі роботи, пов'язані з організацією збору, транспортування, тимчасового зберігання, попередньої деструкції і приготування робочих розчинів, додержання технології компостування, знешкодження тари, транспорту, спецодягу, додержання правил техніки безпеки, природоохоронні заходи, догляду за станом штабелів тощо.
        9.4. Безпосередні виконавці при знешкодженні пестицидів допускаються до роботи тільки.після проходження профілактичного медичного огляду, їх забезпечують індивідуальними засобами захисту згідно методичних вказівок /додаток 12, №8, 10/. При роботі з гашеним вапном користуються респіраторами типу "Лепесток"' і герметичними окулярами моделі ПО-3. Спецодяг иа роботі з гашеним вапном такий, що й при закладанні штабелів.

        10.1. Згідно до вимог санітарного законодавства забруднені пестицидами об'єкти підлягають механічному очищенню шляхом обмивання водою, витрушуванням, змітанням тощо. В основу хімічного знешкодження покладено відповідні реакції: гідролізу, окислення, коагуляції, адсорбції тощо.
        10.2. Заходи по знешкодженню проводять згідно діючих інструкцій з використанням засобів індивідуального захисту на спеціально обладнаних майданчиках пункту знешкодження /додаток 12, №2/.
        10.3. Органи державної санітарної служби здійснюють нагляд за наявиіотв знешкоджуючих засобів, місцем їх зберігання, наявністю інструктивно-методичних матеріалів, додержанням правил техніки безпеки і особистої гігієни, використанням засобів індивідуалного захисту.
        10.4. Якість проведеного знешкодження визначають на підставі хімічного аналізу відібраних проб /змивів/, проведеного до і після знешкодження.

        11.1 .Контроль за знешкодженням пестицидів проводить відповідальна особа замовника шляхом вимірювання температури всередині штабелів та визначення наявності залишкових кількостей хімічних речовин в кожній секції штабелю. Результати контролю реєструють в. спеціальному журналі /додаток 5/.
        11.2. В процесі біологічного розкладу біомаси в середині штабелв спостерігається підвищення температури до 30-40°С, що свідчить про життєдіяльність термофільних мікроорганізмів. Зміна температури посередньо свідчить про хід знешкодження. Вимірювання температури проводять в перфорованих трубах, встановлених в кожній секції штабелю при його закладанні. Вимірювання температури здійснюють завжди на одній і тій же глибині. Спочатку замірювання температури проводять один раз в тиждень. Потім, коли температура в штабелі досягне максимуму, її реєструють 1 раз в місяць.
        11.3. Лабораторний контроль наявності залишкових кількостей ксенобіотиків проводять обласні проектно-вишукувальні станції хімізації сільського господарства чи обласні контрольно-токсикологічні лабораторії одразу після закладання штабелів, а потім раз в квартал. Зразки для аналізів відбираються спеціальним буром з вершини штабелю в 3-5 точках по вертикалі /верхня точка розміщена на глибині 0,5м, середня - 1,0м, нижня - 1,5/. Кожен зразок вагою 0,5 кг направляють з лабораторію. Після рівномірного перемішування з неї відбирають 2. зразки вагою 50г для хімічного визначення згідно затверджених методик.
        11.4. Для проходження активного процесу знешкодження підтримують оптимальну вологість біосубстрату штабелю на рівні 50-55%. При відсутності дощів і зниженні температури в середині штаб-лю їх поливають не рідше одного разу в 15 днів до досягнення оптимальної вологосїі. Щоб не зруйнувати штабель при поливанні і відборі зразків зручно користуватись переносною драбинкою заввишки 3 м і мати двометрові трапи під ноги.
        11.5. Процес знешкодження заборонених і непридатних пестицидів в штабелі може вважатись завершеним після проведення хімічних аналізів і якісного біотестування біомаси на підставі висновку органів державного санітарного нагляду.
        11.6. Органічна маса штабелю використовується для формування штабелів при знешкодженні чергової партії пестицидів або може бути застосована на добриво для технічних культур лише з дозволу спеціалістів сільського або лісового господарства після пере вірки її на токсичиість і фітотоксичність, але не раніше ніж через 3 роки після закладання штабелів.

        12.1. Безпосередніх виконавців робіт по знешкодженню пестицидів навчають правилам надання першої медичної допомоги до прибуття медпрацівника згідно методичних рекомендацій /додаток 12, №9/. Місце, де проводяться роботи, обладнують аптечкою першої медичної допомоги.
        12.2. Допомога при появі перших ознак отруєння, навіть самих легких, надається негайно. Потерпілого виводять із забрудненої зони, видаляють і знешкоджують отруту в місці її надходження. Для цього при попадайі фосфорорганічних сполук на одежу /навіть в тому випадку, коли лише є підозра на таке попадання /, одежу необхідно змити, шкіру обробити рідиною, яка нейтралізує Ф0С -5-10 розчином аміаку або 2-5% розчином хлораміну Б. Потім вимити шкіру теплою водою з милом. Очі промити 2% розчином натрію гідрокарбонату, закапати в очі по 1-2 каплі розчину новокаїну. Потім необхідно промити шлунок теплою водою чи краще 2 % розчином натрію гідрокарбонату, використовуючи велику кількість рідини. Після цього слід дати активоване вугілля і проносне.
        12.3.Якщо в склад аптечки входить реактиватор холінестерази токсогонін /обідоксин, пірангіт, ЛюН₆. його може вводити собі сам потерпілий. Початкову дозу - 250 мг /одну ампулу/ необхідно вводити внутрішньовенно і внутрішньомязово через 6 хв. після введення атропіну. При відсутності результату введення токогоніну повторити через І-2години до покращення стану. Побічні явища токсоговіна - почуття холоду в носовій частині горлянки під чао вдихання.
        12.4.Після надання первої допомоги потерпілому необхідно терміново визвати лікаря.

	Мал.1. Розріз штабелю по знешкодженню пестицидів 1. Основа штабелю із м'ятої глини або бетону; 2. Шари гідроізоляційної плівки; 3. Горизонтальний вентиляційний короб; 4. Ізоляційний шар з глини чи грунту; 5. Біомаса; 6. Вертикальний вентиляційний короб; 7. Зворотний холодильник з фільтром; 8. Грунтова вода.	Мал.4. Схема бура для відбору проб із штабелів 1. Стакан; 2. Гайка М6; 3. Поршень; 4. Напрямні стержні; 5. Кришка; 6. Планка поршня; 7. Педаль поршня; 8. Розємна штанга; 9. Фіксатор педалі; 10. Ручка штанга.
	Мал.2. Схема майданчика для знешкодження 750 кг пестицидів 1. Вїзд; 2. Огорожа; 3. Проїзди; 4. Штабель. Мал.3. Схема основи штабелю 1. Грунт; 2. Шар м'ятої глини; 3. Шар ізоляційної плівки.

Додаток 1. Орієнтовні дані про потребу компонентів біомаси,
розміри штабелів і майданчиків в залежності від кількості знешкоджуємих пестицидів
при дозі 5 кг препарату по діючій речовині на 1 м³ біомаси.

Додаток 2. Стійкість фосфорорганічних препаратів в водяному, лужному і кислому середовищах.

Додаток 4. Пестициди, які можуть самозагорятись.

Додаток 5. Реєстрування вимірювань температури і вмісту пестицидів в штабелях.

Додаток 6.
АКТ

закладання штабелів по знешкоджений заборонених і непридатних для застосування пестицидів в /назва господарства/.

        Ми, комісія, в складі: голова комісії - головний агроном господарства _____________, члени комісії: представник СЕС ____________ і завідуючий складом пестицидів _________,склали цей акт про те, що /дата/ було вибрано і відведено земельну ділянку для знешкодження заборонених і непридатних пестицидів, розміщеній /описати її місце находження, з чим і на якій відстані вона межує по сторонах світу, розмір, площа, рельєф, вид грунту, висота залягання ґрунтових вод, домінуюче направлення вітрів, можливість організації необхідної санітарно-захисної зони, можливість розширення ділянки в майбутньому/.
        З /дата/ по /дата/ була підготовлена ділянка із глини /бетону/ і закладено /кількість/ штабелів. Всі технологічні операції проведено у відповідності з "Інструкцією по знешкодженню заборонених для застосування і непридатних фосфорорганічних пестицидів і похідних хлорфеноксиоцтової та карбамінової кислот методом компостування".
        Невідомі пестициди попередньо були визначені /вказати де/.
        На майданчику знешкодження закладено /кількість/ штабелів. В штабель № 1 внесено: секція №1 /назва препарату, форма випуску, процентний вміст, кількість/, секція №2 ..... і т.д. в штабель №2 внесено ..... і т.д.
        Після завершення всіх робіт обладнання і транспорт були знешкоджені, майданчик огороджено по периметру і виставлено попереджувальні знаки.
        Контроль за додержанням технології закладки і доглядом за штабелями наказом голови райсільгоспхімії /рішенням правління колгоспу/ покладено на тов _____________.

Додаток 7. Аптечка першої долікарської допомоги
/зберігається на місцях роботи з пестицидами/.

Додаток 8.
Паспорт № ___

Особа, відповідальна за відправку пестицидів     _____________________________________________________________
/посада, прізвище, підпис/
Особа, відповідальна за здачу пестицидів     _____________________________________________________________
/посада, прізвище, підпис/
Особа, що приміняла пестициди     _____________________________________________________________
/посада, прізвище, підпис/

Додаток 9. Визначення вологоємкості біосубстрату.

        Для розрахунку кількості води, необхідної для створення і підтримання вологості біосубстрату на рівні 55% від повної вологоємкості, користуються слідуючою методикою.
        Спочатку визначають повну вологоємкість біомаси, потім розраховують кількість води, яку необхідно добавити, щоб забезпечити зволоження до 55% вологості від повної вологоємкості.
        Повну вологоємкість біомаси визначають в металевих трубках діаметром 70 мм і висотою 140 мм /внутрішні розміри бура, креслення якого див. на мал-4. Нижній кінець трубки обтягувть металевою сіткою з отворами діаметром 0,25 мм, на якій розміщують фільтрувальний папір.
        Спеціальним буром /мал.4/ вирізають моноліт біомаси, поршнем видавлють його з буру і переносять в металеву трубку з сіткою і зволожують на технічних терезах. Потім трубку помішують в фарфорову чашку і наливають воду до мітки 30-50 мм.
        Повноту насичення біомаси вологою провіряють щодобовим зважуванням, для чого трубку з біомасою виймають з посудини з водою, обережно вимочують фільтровальнии папером надлишки вологи і зважують. Одержання близьких результатів попереднього і послідувчого зважування /різниця не більше 0,05 - 0,12/ вказує на встановлення постійної маси. Після цього біомасу з трубки переносять в фарфорову чашку, ретельно перемішують і з різних місць відбирають 10-15 г для визначення вмісту вологи. Наважку біомаси розміщують в таровану скляну бюксу і визначають масу бюкси з біомасою а точністю до 0,01. Потім відкриту бюксу ставлять у сушильну шафу, де біомасу висушують, при температурі 100 - 105°С до постійної маси. Перший раз біомасу зважують після 6-ти часового висушування, послідуючі зважування проводять через кожні 2 год до постійної маси.
        Повну вологоємкість /ПВ/ розраховувть по формулі:

    Де а - маса пустої бюкси, г;
          в - маса бюкси з біомасою до висушування, г;
          с - маса бюкси з біомасою після висушування, г.
          Повну вологоємкість для кожного зразка біомаси визначають тричі. Потім находять кількість води, що необхідна для насичеиия біомаси до 55% від ПВ. Наприклад, якщо ПВ біомаси дорівнює 38,8%, то 55% від неї становить 21,3%, таким чином при проведенні дослідів для насичення біомаси до 55% від повної вологоємкості на кожний кілограм сухої біомаси необхідно добавляти 213 г /мл/ води.

Додаток 10. Визначення величини рН водної витяжки з біомаси.

        Методика визначання рН біомаси аналогічна визначений величини рН водної витяжки з грунту.
        По загальноприйнятому міжнародному методу суспензію біомаси готують при відношенні біомаси до води 1:2,5. Проте в багатьох випадках обмежуються визначенням величини рН водної витяжки при тому співвідношенні, при якому готують цю витяжку. Визначення проводять у фільтраті або, що більш вірно, в суспензії до фільтрування витяжки. Для цього відбирають, в хімічний стаканчик 10-20мл суспензії і визначавть реакцію середовища з допомогою рН-метра. Це визначення слід виконувати в першу чергу, тому що з часом величина рН міняється. В залежності від значення рН, визначають лужність або кислотність водної витяжки.

Додаток 11.
Рекомендації по якісному біотестуванні біомаси штабелів
при знешкодженні фосфорорганічних препаратів
і похідних хлорфеноксиоцтової та карб і нових кислот.

        В якості тест-об'ектів рекомендується використовувати представників ґрунтової мезофауии, що не потребує приготування розчинів або " суспеннзій і дозволяє проводити пряме біотестування біомаси.
        Найбільш зручними для цього є олігохети сімейства Lumbricidae, які легко добуваються в природі і добре виживають в лабораторії довгий час: Lumbricus terrestris /і близькі види/ і Eizenia foetida.
        Збір і культивування таст-об'ектів. Черви добуваються викопування із грунту або ж збираються під лежачими на землі каміннями, кусками гнилого дерева, дерном. Добрі результати дає хімічний спосіб лову, оснований на застосуванні слабкого /0,15% водного розчину перманганат/ калію. Цим розчином поливається грунт там, де є дощові черви. Черви, що появились на землі, збираються і негайно обмиваються водою для видалення перманганату калію.
        В лабораторії дощові черви утримують в дерев'яному ящику з землею. Ящик наповняють на 3/4 пошарово землею і минулорічним листям або компостною сумішшю. яка складається із одинакових частин садової землі і подрібненого опалого листя, бадилля і т.п. з невеликою домішкою гною. Грунт слід зволожувати по мірі його висихання. Закритий ящик краще зберігати в затемненому місці при температурі І2-І5°С. Для підживлення червів періодично добавляють роздрібнені підгниваючі листя, картопляні лушпайки або роздушену варену картоплю. Слід видаляти плісняву, загниваючі залишки їжі і мертвих черв'яків.
        Видову ознаку дощових черв'яків, при необхідності, рекомендується визначати, використовуючи роботи І.І.Маловича /1950,1954./
        Для надійності даних відбір проб проводять із декількох точок кожного штабелю і секції штабелю.
        Методика біотестування. Біотестування проводиться в чашках Петрі діаметром 12 см. В кожну чашку поміщують стандартну наважку компосту /5 г/, 5 мл води для зволоження і 3 екземпляри червів. Для кожного зразка компосту, включаючи контрольний, використовується по 5 чашок, тобто об'єм виборки складає 15 екз. червів. Пі час експерименту чашки обов'язково повинні бути закриті. На початкових етапах експозиції компостів тестування проводиться при кімнатній температурі 20 °С. Для компостів з тривалістю закладки більш 5 місяців тестування проводять в термостаті при теипературі 38 °С. Так як ці умови являються екстремальними, при цьому гинуть черви і в контролі. Тривалість досліду визначається токсичністю середовища і коливається в межах від 1 години до кількох (2 - 3) діб.
        Оцінка токсичності. В якості показника токсичності використовується темп загибелі тест-об'єктів. Через рівні проміжки часу реєструється число загиблих червів. На початкових етапах розкладання пестицдів і при використанні підвищених температур реєстрація проводиться через кожні І0-15 хв. Якщо у вказані проміжки часу загибель червів не реєструється, контрольні терміни збільшуються до 30-60 хвилин. На підставі одержаних даних будуєтьоя прямі лінійної регресії для досліду і контролю. Ступінь токсичності визначається шляхом порівняння нахилу лінії регресії досліду з контролем. При співпаданні цих ліній біомаса вважається нетоксичною.
        Результати спостережень зображуються точками на площі системи прямокутних координат. При цьому на осі у відкладається число загиблих особин, а по осі х - час. На підставі одержаних даних розраховуються параметри рівняння лінійної регресії

        Підставивши два будь-яких значення х, одержуємо дві точки на графіку, на яких проведемо теоретичну пряму регресії.

Додаток 12. Перелік офіційних документів, використаних при упорядженні інструкції.

Додаток 13. Принципова схема організації пункту знешкодження