Вибір попередників відіграє вирішальне значення в плані забезпечення біологічної потреби рослин кукурудзи у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідливих організмів. У сівозмінах короткої ротації, де кукурудзу висівають після трьох років вирощування культур суцільної сівби, чисельність шкідників, які мешкають у грунті, збільшується у 4 рази. Сівба кукурудзи після кукурудзи, особливо неодноразова, призводить до наростання ураження кореневими і стебловими гни-лями, в меншій мірі - пухирчастою сажкою і сприяє нагромадженню чисельності стеблового метелика і південного сірого довгоносика у зоні його поширення.
        Сівозміна - єдиний ефективний метод боротьби з летючою сажкою. Частота чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх грунтово-кліматичнйх зонах України. У Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця і картопля.

        оптимізації мінерального живлення рослин кукурудзи, а також підвищення стійкості проти хвороб і шкідників. На підвищення стійкості рослин проти кореневих і стеблових гнилей впливають також мікродобрива - сірчанокислий марганець і сірчанокислий цинк. Азотні добрива в помірних нормах також сприяють зниженню ураженості рослин хворобами, але ступінь їх дії залежить від форми. Для захисту кукурудзи від летючої сажки, гнилей раціональніше вносити азот у вигляді нітратної форми. При можливості розвитку пліснявіння насіння азотні добрива слід взагалі обмежити або використовувати в амонійній формі.
        Під основний обробіток грунту норми органічних і мінеральних добрив диференціюють залежно від попередника, фактичної родючості грунту і агрохімічних картограм.

        Основна обробка грунту спрямована на ефективне придушення шкідливих організмів і створення сприятливих для рослин повітряного, водного і поживного режимів, її виконують з урахуванням грунтово-кліматичних умов, попередників і строків їх збирання, а також ступеня забур'яненості поля. В усіх зонах вирощування кукурудзи, крім районів, де спостерігається вітрова ерозія, обробіток грунту включає лущення стерні після колосових попередників і оранку на зяб. Після кукурудзи, соняшнику та інших великостебло-вих культур перед оранкою післяжнивні рештки необхідно подрібнити дисковими або фрезерними знаряддями, що є також ефективним засобом придушення патогенних організмів. Глибока зяблева оранка сприяє знищенню джерел інфекції пухирчастої та волотевої сажок, кореневих і стеблових гнилей, хвороб листків та качанів.
        У зоні дії вітрової ерозії' доцільно застосовувати плоскорізний обробіток грунту, який включає післязбиральне дискування на 5-6 см і культивацію протиерозійними культиваторами на 16-18 см. Навесні на площах, які відведені під кукурудзу, проводять боронування і культивацію для збереження і нагромадження вологи у посівному шарі та боротьби з бур'янами.

        Одним із важливих заходів, які запобігають розвитку хвороби і шкідників кукурудзи, є протруювання насіння. Його проводять для захисту насіння в період проростання від пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей, пухирчастої сажки. Протруювання здійснюють на насіннєвих заводах. Насіння обробляють водяною суспензією препаратів або способом зволоження: 5-8 л води на 1 т насіння.
        Протруювати насіння необхідно завчасно, що позитивно впливає на його посівні якості високолізинової та цукрової кукурудзи, а також гібридів, які сприйнятливі до пліснявіння і схильні до різкого зниження життєздатності насіння при зберіганні.
        Ефективність протруювачів підвищується при використанні шіівкоутворюючих полімерів (метод інкрустації): полшінілового спирту (ПВС), натрієвої солі карбоксилметилцелюлози (Na КМЦ) та ін.
        Для захисту сходів від дротяників при чисельності понад 3-5 особин на 1 м² у допосівний період насіння обробляють прометем 400, 40%-й м.с. 25 л/т).
        При внесенні гербіцидів перед сівбою враховують тип забур'яненості поля, фунтово-кліматичні та інші зональні властивості вирощування кукурудзи, чергування культур у сівозміні, хімічні й фітосанітарні властивості окремих препаратів.

        Для одержання дружніх сходів масову сівбу кукурудзи проводять у стислі строки (протягом 5-7 днів) після настання стійкої середньодобової температури грунту на глибині 10 см 10-12°С. Занадто ранні строки сшби, коли температура грунту не забезпечує нормальних умов проростання насіння, призводять до посиленого його пліснявіння. Пізні - до втрати вологи, посиленого розвитку сажкових хвороб, а також ризику неповного достигання качанів.
Післяпосівний період
        Для підвищення польової схожості насіння і знищення їх пліснявіння, ураженості кореневими і стебловими гнилями в умовах недостатнього зволоження рекомендується коткування фунту.
        Для знищення однорічних бур'янів при їх проростанні після сівби кукурудзи рекомендується дворазове боронування: після появи сходів та у фазі 2-3 листків. Під час вегетації можлива міжрядна культивація на глибину 6-8 см. Якщо до сівби вносили гербіциди, то культивацію проводять на глибину 4-6 см з метою запобігання вивертання препаратів на поверхню фунту.

        Проти кукурудзяного метелика випускають трихограму у два строки: на початку і в період масового відкладання яєць шкідником. Норма при першому випуску - 50 тис. самок на 1 га, при другому - залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин; до трьох кладок - 50 тис., 3-5- 100 тис., 6-8 - 150 тис., понад 8-200 тис. на 1 га.
        У степовій зоні, де буває і друга генерація метелика, трихограму застосовують методом багаторазових випусків через кожні 4-5 днів від початку до кінця періоду відкладання яєць.
        У період масового відродження гусені і при пошкодженні понад 18-20% рослин обприскують посіви інсектицидами.
        Збирання врожаю у стислі строки і на низькому зрізі (8-12 см) зменшує чисельність гусені кукурудзяного метелика і ураженості качанів фузаріозом, нігроспорозом, пліснявінням і сажковими захворюваннями.

        Зразу після збирання врожаю для подрібнення післязбиральних решток слід провести дискування поля дисковими боронами у два сліди у перпендикулярних напрямах, а після цього - зорати на зяб, що сприяє зменшенню чисельності кукурудзяного метелика та поширення хвороб. Зібрані качани підсушують на токах чи у спеціальних сушарках до вологості не вище 16%. Обмолот качанів насіннєвої кукурудзи, калібровку зерна та доведення його до посівних кондицій проводять на насіннєвих заводах.