Мета: різке обмеження шкідливості хлібної жужелиці, злакових кліщів, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу колоса й зерна, фітонематод однорічних і багаторічних бур'янів та інших шкідливих організмів.
        Заходи: освоєння сівозмін з насиченням колосовими культурами не більше 40-50% і часткою колосових у структурі попередників озимих до 10-15%. Після колосових попередників у Степу доцільно сіяти озимий ячмінь, на Поліссі - жито. Кращими попередниками для озимої пшениці, що забезпечують задовільний фітосанітарний стан у Степу, є чорний та зайнятий пари, горох; у Лісостепу і на Поліссі - зайняті та сидеральні пари, зернобобові, багаторічні трави, льон. Підбір з числа рекомендованих сортів відносно стійких або витривалих до комплексу шкідливих організмів, які мають господарське значення.

        Мета: формування сприятливих умов для одержання добрих своєчасних сходів, а також росту й розвитку рослин, що зумовлює підвищення їх стійкості проти шкідливих організмів.
        Заходи: впровадження вологозберігаючої системи обробітку грунту та оптимальної системи удобрення з урахуванням зональних умов, попередників, фітосанітарної та погодної ситуацій.

        Мета: зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, шведської й гесенської мух, зни-шення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септо-ріозів і обмеження їх поширення на сходи пшениці.
        Заходи: культивація та боронування полів у міру з'явлення сходів падалиці й бур'янів і з урахуванням вологості верхнього шару грунту та погодних умов у допосівний період.
Особливої уваги ці заходи заслуговують при догляді за полем після колосових попередників.
        Мета: зменшення кількості озимої та інших видів підгризаючих совок.
        Заходи: випуск трихограми на забур'янених полях після парів і гороху в роки зростання кількості совок - на початку періоду масового відкладання яєць метеликами другого покоління і через 5-8 днів. Норма випуску в перший строк - 30 тис. самок трихограми на 1 га, у другий - залежно від чисельності яєць совок встановлюють співвідношення паразиту та шкідника: 1:1 при кількості яєць до 10 шт./м2, 1:3 - при 10-15, 1:5 - при 15-30, 1:10 - понад 30 шт./м2.
        Мета: заготівля насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливе обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів.
        Заходи: післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.

        Мета: захист посівів від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви.
        Заходи: для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії.
        Мета: підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів.
        Заходи: одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регулятором росту рослин емістимом С (5 мл/т). У Степу і південній частині Лісостепу насіння озимої пшениці для висіву після стерньового попередника обробляють прометем 400, 40%-й м.с. (2 л/т).

        Мета: обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, підвищення стійкорті рослин проти комплексу несприятливих факторів (шкідники, хвороби, низькі температури).
        Заходи: на зрошенні, а також на богарі після добрих попередників при достатніх запасах продуктивної вологи у фунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду, на суходолі після непарових попередників, залежно від стану зволоження фунту - на початку, в середині або наприкінці його.
        Мета: зниження чисельності хлібної жужелиці та інших фунтових шкідників і оптимізація азотного живлення рослин пшениці.
        Заходи: внесення аміачної води або безводного аміаку (20-30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію після колосового попередника.

        Мета: захист посівів від полівок та інших мйшовидних гризунів (3-5 колоній на 1 га і більше).
        Заходи: розкладання у жилі ходи зернових принад, отруєних гліфтором, 72%-й г (10-15 г/га). Розкладання у наземний спосіб восени, взимку чи навесні бактородентициду зернового з титром не менше 1 млрд/г або розкладання воскових брикетів шторма, 0,005%-й на відстані 10-15 м один від одного та по одному в кожну нору.

        Мета: підвищення компенсаторних реакцій рослин насамперед на ослаблених зріджених посівах, пошкоджених хлібною жужелицею, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками.
        Заходи: підживлення азотними добривами, зокрема прикореневим способом (40-60 кг/га азоту).

        Мета: збереження якості зерна, обмеження кількості клопа-черегіашки та хлібної жужелиці.
        Заходи: розробка і дотримання графіка збирання врожаю, цілеспрямований вибір способу з урахуванням стану посіву, зональних і сортових особливостей, цільового призначення врожаю, строків достигання, рівня якості зерна і заселення клопом-черепашкою. У першу чергу в оптимально стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю з високою якістю зерна (сильна, цінна), а також найбільш заселену клопом-черепашкою і уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна. На полях під повторну озимину Обирати врожай рекомендується якомога раніше потоковим способом з одночасним подрібненням і вивезенням соломи, негайним душенням стерні.

        Мета: запобігання перезараженню зерна в буртах на токах і в зерносховищах фузаріозом, пліснявими і бактеріальними хворобами.
        Заходи: очищення та просушування зерна в господарствах і на хлібозаготівельних пунктах до 13-14%-й вологості, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураження фузаріозом.