|
Шкідники і фази їх розвиткуТD>
|
Фаза розвитку рослини або період
обліку і обробкиТD>
|
Економічний поріг
шкідливостіТD> |
| Бульбочкові довгоносики-жукиТD>
| Сходи-4 листиТD>
| 10-12 особин/м2
при пошкодженні 10% листкової поверхніТD> |
| Листогризучі совки-гусениціТD>
| Протягом вегетаціїТD>
| 1-2 особини на рослину або 5-8 особин/м2ТD> |
| Сліпняк люцерновийТD>
| Фаза 2-6 листочківТD>
| 1-2 особини на рослинуТD> |
| Тютюновий трипсТD>
| Фаза формування бобівТD>
| 5-10 особини на рослинуТD> |
Сліпняк люцерновий звичайний пошкоджує всі види бобових культур. Переважнб розвивається на горосі, конюшині, люцерні. Зимує у фазі яйця в стеблах люцерни, еспарцету, буркуну та інших бобових. У період відновлення вегетації і появи сходів багаторічних трав (кінець квітня — початок травня) на них оглядом посівів встановлюють наявність личинок і дорослих комах люцернового та бурякового і польового клопів. Чисельність фітофагів обліковують у теплу, сонячну погоду, коли вони активні й знаходяться на рослинах. На кожному полі беруть 8—10 проб 50X50 см, розміщуючи їх по зигзагоподібній лінії, і підраховують кількість шкідників на 1 м2. Клопів можна також обліковувати косінням ентомологічним сачком, при цьому обліковець по зигзагоподібній лінії поля відбирає 10 проб, роблячи по 10 одинарних помахів сачком. В цей період на люцерні економічний поріг личинок та імаго клопів становить 10—15 особин/м2.
Обліковують пошкодження на насінниках люцерни у фазі повної бутонізації аналізом 100 стебел, взятих у 10 різних 'місцях поля. На кожній стеблині враховують повне пожовтіння і кількість генеративних органів,, що вже осипалися. При виявленні високої чисельності люцернового та інших видів клопів (бурякові, польові) на насіннєвих ділянках планують обробити інсектицидами на початку бутонізації рослин.
Смугастий І щетинистий довгоносики пошкоджують всі бобові культури, але найбільше горох. Лерший звичайно розмножується у вологіших районах або на зрошуваних землях, другий — в посушливих умовах.
У більшості видів зимують дорослі жуки на полях однорічних і багаторічних бобових культур у верхньому шарі грунту або в дернині лісосмуг та узлісь. У люцернового кореневого, більшості популяцій конюшинового кореневого, жовтрго та метеликового довгоносиків зимують личинки.
Основу системи спостережень за вказаними видами становлять обліки на багаторічних бобових- травах восени після закінчення вегетації та рано навесні до початку відростання. Обстежують посіви методом відбору ґрунтових
проб, кожна з яких площею 0,25 м2 і глибиною 15—ЗО см зі всіма рослинними рештками. На одному полі незалежно від його розмірів відбирають не менше 8—10 проб, рівномірно розміщених по площі або по зигзагоподібній лінії. При аналізі грунту і рослинних решток у лабораторії виявляють чисельність довгоно-сиків-сітонів. Всі підрахунки переводять на 1. м2. Поле вважається слабо заселеним при чисельності довгоносиків до 2 на 1 м2, серед-ньо — при наявності 2—4 і сильно заселеним — при 5 і більше на 1 м2.
Економічний поріг чисельності ситонів коливається в межах 5—10 жуків на 1 м2.
Весною на ділянках, де раніше була виявлена найбільша чисельність ситонів і їх личинок, обстежують молоді сходи чи відростаючі посіви. Обліковують у теплу сонячну погоду, коли жуки найбільш активні та знаходяться на рослинах. На одному полі відбирають 8— 10 проб площею 0,25 м2 за схемою, аналогічною ранньовесняним обстеженням. Виявляють і підраховують загальну кількість ситонів на 1 м2. При цьому беруть до уваги, що період максимального пошкодження рослин ситона-ми звичайно на горосі, виці, сої, сочевиці, бобах та люпині збігається в часі з фазою 2—З (до 5) справжніх листків, а на люцерні, конюшині, еспарцеті, буркуні —з появою повних сходів.
Борошнисту росу бобових трав обліковують на початку достигання за чотирибальною шкалою: 0 — рослини не уражені; 1 — уражені поодинокі листки; 2 — уражено до 1/3 : листків; 3 — уражено до 2/3 листків і більше.
Аскохітоз виявляють на 200 рослинах (10 рослин у 20 місцях поля, розміщених-по діагоналях)/ Інтенсивність ураження аскохітозом виражають у балах за такою шкалою: 0 — ураження відсутнє; 1 — слабкий ступінь, уражені поодинокі листки або боби; 2 — середній ступінь, уражено до 1/3 листків або бобів; 3 — сильний ступінь, уражено до 2/3 і більше листків і бобів.
Ураженість бобових культур іржею оцінюють за чотирибальною шкалою: 0 — рослини не уражені; 1 — слабке ураження, пустули іржі або плями бурої пля-мистоті рідкі, але легко помітні при огляді листків; 2 — середнє, подушечки іржі або плями на листках підраховувати не можна; 3 — сильне, усі листки рослини уражені максимально, спостерігається їх засихання. Рослини належать до тієї чи іншої групи- за переважним ступенем (балом) ураження більшості листків.